[sticky post]Економічні індекси 2012, 2013, 2014, 2015
zog
pollotenchegg
Економічні індекси за період з початку 2015 року по відношенню до аналогічного періоду 2014 року


Економічні індекси за період з початку 2014 року по відношенню до аналогічного періоду 2013 року

2012, 2013Collapse )

Тематичний список постів
zog
pollotenchegg

Краснолуцький район у 1926 р. Статевий склад
zog
pollotenchegg
Національний та мовний склад

Як і більшості місць Донбасу, у Краснолуцькому районі чоловіки в 1926 р. відчутно переважали. На 1000 жінок припадало 1109 чоловіків. При цьому левову частку диспропорції давало шахтно-рудникове населення. У селах на 1000 жінок припадало 1029 чоловіків, у Красному Лучі - 1034, тоді як у промислових поселеннях - 1421. У промислових поселеннях теж все було дуже по-різному - у Штеровському заводі переважали жінки, тоді як шахтах №2-3 і №8/9 чоловіків було вдвічі більше ніж жінок.

Оскільки основний внесок у гендерний дисбаланс давали промислові поселення, то і на рівні національностей основний внесок давали саме індустріальні національності (росіяни і татари) з підвищеним відсотком недавніх мігрантів-чоловіків. І навпаки, у неіндустріальних національностей (українців і німців) навіть у такій донбаській глибинці переважали жінки. На 1000 жінок припадало чоловіків серед татар - 3491, серед росіян - 1246, серед євреїв - 1153, серед українців - 991, серед німців - 927. Середнє по району 1109.

Це призводило до того, що національний склад населення серед чоловіків і жінок відчутно відрізнявся, особливо у шахтних поселеннях. По Краснолуцькому району українці становили 55,3% серед жінок та 49,4% серед чоловіків. Росіяни - 39,4% і 44,2% відповідно. Татарами були 1,7% чоловіків та лише 0,5% жінок.


У шахтах це проявлялося ще більше, наприклад у Боково-Антрацитівському рудоуправлінні, поселенні з одним з найбільших % росіян у населенні (71,7) національний склад чоловічого і жіночого населення відрізнявся так:


У шахті №8/9, яка відзначалася найбільшою статевою диспропорцією (2067 чоловіків на 1000 жінок) цифри були такими:

Read moreCollapse )

Донбас у 1926 р. Національний та мовний склад
zog
pollotenchegg
У опублікованих порайонних результатах етномовного складу населення за переписом 1926 р. є райони, для яких подані дані по багатьох населених пунктах. Один з таких районів - Краснолуцький район (зараз північна частина Антрацитівського району Луганської області). Цей район цікавий тим, що для нього поданий національний, мовний та статевий склад не тільки для райцентру і сільської місцевості а ще і для 14 шахтних і заводських поселень, максимальна кількість серед районів. Крім цього, Краснолуцький це дуже типова донбаська глибинка, рівновіддалена від Донецька і Луганська.

Район №4 на карті

Скан результатів перепису

Національний склад
Найбільші національності району за переписом 1926 р. - українці (52,2%) та росіяни (41,9%). Українці переважали за рахунок сільського населення (59,7%), але їх було мало у поселеннях при шахтах та рудниках (34,9%). Росіяни навпаки, переважали серед населення робітничих поселень (58,9%) та м. Красний Луч (51,6%), тоді як серед сільського населення їх було лише 34,9%. Причому у звичайних селах їх було в середньому ще менше, а українців більше, просто у графі "сільська місцевість" є і промислові села, з національним складом близьким до шахт-рудників.

На третьому місці були німці (2,6%), які проживали майже виключно у сільській місцевості, де становили 3,6%. У шахтах їх було мало (0,4%), у райцентрі ще менше (0,3%). На четвертому місці були татари (1,2%). Вони як і росіяни, були "шахтним" народом. У промислових поселеннях вони становили 2,8%, у Красному Лучі 1,3%, у сільській місцевості 0,6% (з них мабуть більшість у промислових селах). На п'ятому місці були євреї (0,5%), які зосереджувалися переважно у райцентрі (2,9%), менше - у шахтах (0,4%) та селах (0,2%).



А реальний розрив між міським та сільським національним складом був ще більшим, оскільки частина "шахто-рудників" включена до складу сільської місцевості. У звичайних селах відсоток українців і німців мав бути ще вищим, росіян нижчим, євреїв і татар близький до 0. Це видно по статевому і мовному складу, наприклад татари у сільській місцевості такі ж як і у шахтах, майже виключно чоловіки з рідною мовою татарською, тобто робочі-мігранти у першому поколінні. Про статевий і мовний склад буде у наступному пості.
Read moreCollapse )

Економіка епохи пізнього Януковича
zog
pollotenchegg
Додав до прикріпленого посту щомісячну динаміку індексів деяких економічних показників у 2012, 2013 і 2014 рр. Подумав, що треба зробити такий пост, бо вже починають вилазити люди з ностальгією за економіку "которую ми потерялі".
http://pollotenchegg.livejournal.com/216354.html

Щорічні індекси вигядають так.


Видно, що реальна економіка, зокрема промисловість, будівництво і транспорт, почали валитися ще у 2012 р. Спаду ВВП у 2012-2013 рр. не було лише завдяки утриманню курсу гривні за рахунок ЗВР і кредитів (сальдо торгівлі товарами за 2012-2013 мінус 29,5 млрд дол, ЗВР мінус 11,4 млрд) і, відповідно, швидкому зростанню реальних доходів населення. У 2014 прийшла розплата за таку економічну модель.

Таблиця
zog
pollotenchegg
Кількість народжених, померлих та природний приріст населення регіонів України у 1946-1976 та 1990-2013 рр.
https://docs.google.com/spreadsheets/d/1esRGjsvz6fDBNpw5vWYh4wOmnuk5i4pVLhe5d49euTA/edit#gid=0

https://drive.google.com/drive/folders/0B1OPTxQoQkn4fnFQOERNNHpYNnRGRFo3MlJHNU5mWURpZmJ0WVZmSGRYdVZTRS1jYS0wZHc

Голод 1946-1948 років у регіонах
zog
pollotenchegg
Цифри природного руху населення у 1946-1948 роках можуть багато розповісти про регіональні відмінності ситуації з голодом. Ще добре що на відміну від початку 1930-х, тут офіційні цифри добре в'яжуться з пізнішими оцінками демографів (0,4-0,5 млн надсмертності по УРСР за 1946-1948 рр.)

Наприклад можна побачати що

1. Загальна закономірність - зростання втрат від голоду з північного заходу на південний схід.

2. Вплив голоду спостерігається у 1946-1948 рр., левова частка надсмертності припадає на 1947 рік.

3. Два епіцентри голоду: східний, придніпровський (Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська) і західний, бесарабський (Ізмаїльська, Чернівецька, Одеська, Вінницька).

4. Особливо катастрофічною була ситуація у Ізмаїльській області. З цифр виходить що тільки у 1947 р. тут померло 10-15% населення (45,1 тис. з ~300-400), у 1946 р. - 15,6 тис., тоді як нормальний рівень смертності для неї - 5 тис на рік (1949-1952).
Про Ізмаїльську область у 1947-му - http://allin777.livejournal.com/258785.html

5.У областях бесарабського епіцентру надсмертність почала фіксуватися ще у 1946 р., у придніпровському тільки у 1947 р. Але у всіх областях смертність в 1947 була набагато вищою ніж у 1946.

6. Області між ареалами голоду (Миколаївська, Кіровоградська) постраждали мало.

7. У 1946 р. смертність перевищила народжуваність тільки у Ізмаїльській області, у 1947 р. вже у 8 областях, про які сказано вище.

8. Практично не було голоду у "польських областях", Закарпатті і Житомирській області.
Народжуваність / смертністьCollapse )

Природний рух населення областей з 1946 р.
zog
pollotenchegg
З'явилися демографічні показники для регіонів республік СРСР з 1946 по 1976 рр.
http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/ussr.php

У викладеному там вигляді нечитабельні, я їх переробив і скоро викладу народжуваність, смертність і природний приріст у табличному форматі на гуглодиск для ознайомлення трудящими. А поки що кілька графіків по народжуваності та смертності для областей та макрорегіонів.

Період на графіку з 1946 (на деяких 1947) по 1976 і з 1990 по 2013 рік.
Донецька область
Початок природного скорочення вимальовується на 1989 рік. Максимальний природний приріст у 1957-1959 рр. (70-75 тис.), максимальне природне скорочення у 1995-2002 рр. (в середньому по 50 тис). Найбільша кількість народжених у 1958 р. (101,3 тис.), найменша - у 2001 р. (29,9 тис.).


Чернігівська область
Природне скорочення населення почалося у 1978-1979. Природне скорочення сільського населення у 1970 р.

Read moreCollapse )

Динаміка населення з 1926 р.. ч. II
zog
pollotenchegg
Динаміка населення областей у сучасних кордонах за міжпереписні періоди.

Кольори динаміки однакові для всіх карт, легко порівнювати.



Read moreCollapse )

Промисловість України у 2014 - 2015
zog
pollotenchegg
Кілька таблиць зміни індексів промислового виробництва за регіонами.

Індекси промислового виробництва за період з початку року у відсотках до відповідного періоду попереднього року (більше 100 - приріст промислового виробництва, менше 100 - спад промислового виробництва)

Read moreCollapse )

Розселення біженців з Донбасу у травні
zog
pollotenchegg
Взято з http://reliefweb.int/updates?source=13726#content
Донецька областьCollapse )
Луганська областьCollapse )

Харківська область - 169,8 тис. внутрішньо переміщених осіб (21.05.15)
Добре видно трасу Харків-Слов'янськ, де і осідають більшість переселенців. Скільки з них паперових невідомо, але питома вага їх менша ніж у Донецькій-Луганській. Серед міст за часткою переселенців лідирує Ізюм, де на 51,2 тис. населення припадає 23,2 тис. переселенців, за абсолютною чисельністю - Харків з 89,2 тис.
http://reliefweb.int/sites/reliefweb.int/files/resources/ukr_kharkiv_idps_a3p_21052015.pdf

КиївCollapse )
Запорізька областьCollapse )
Дніпропетровська областьCollapse )
Київська областьCollapse )
Закарпатська областьCollapse )

Міста за кількістю зареєстрованих внутрішніх переселенців на 21.05.15 та відношення кількості переселенців до кількості наявного населення на 01.01.2014
Київ 91,6 тис. (3,2%)
Харків 89,2 тис. (6,1%)
Маріуполь 67,8 тис. (14,1%)
Артемівськ 55,5 тис. (53,6%)
Краматорськ 45,1 тис. (23,0%)
Костянтинівка 42,8 тис. (56,3%)
Сєвєродонецьк 40,9 тис. (34,3%)
Запоріжжя 39,9 тис. (5,2%)
Слов'янськ 31,6 тис. (23,1%)
Дніпропетровськ 29,6 тис. (3,0%)

Економічна ситуація за 4 міс.
zog
pollotenchegg
Індекси у 2015 році, % до аналогічного періоду 2014 року.

Read moreCollapse )

Населення областей з 1926 р.
zog
pollotenchegg
Історична чисельність населення регіонів України у сучасних кордонах з 1926 року. Взято тут.

1926
Найбільше населення мала Вінницька область. На другому місці столична Харківська, на третьому Полтавська. Але якщо рахувати Київську з Києвом то вона вже трохи випереджала Вінницьку і була найбільшим за населенням регіоном на території України десь з 1923-1925 рр. Донецька поступалася всім центральним областям крім Кіровоградської. Південь дуже слабозаселений, особливо Крим, чиє населення було у 2,5 рази менше ніж у Чернігівській області (у 2014 стало навпаки).

Read moreCollapse )

Динаміка населення регіонів після 1926 року
zog
pollotenchegg
В одному з радянських статистичних збірників знайшовся перерахунок чисельності населення областей у теперішніх кордонах для 1926 і 1939 років. Для 1926 року немає даних по регіонах, які не входили до СРСР, тому на картах не буде західних областей і Одеської області (Бесарабія).

За 1926 - 1939 рр. населення позначених на карті регіонів (УРСР + Крим - Одеська обл) виросло на 2,1 млн (7,4%). Без Криму - на 1,69 млн (6,1%). Це дуже мало, приблизно 3 роки природного приросту, який існував до кінця 1920-х. А був ще міграційний приріст з інших республік.

Населення "південного сходу" збільшилося на 3,36 млн (31,8%), Києва на 337 тис. (65,6%). Населення центральних областей зменшилося на 1,6 млн (9,3%).

Read moreCollapse )

Мова закарпатських циган по районах
zog
pollotenchegg
Розселення циган за даними перепису 2001 виглядає так. Загальна чисельність 14 тис. (1,1%). Якесь заниження мабуть є (існують оцінки на 2001 до 30-35 тис.), але міжрайонні тенденції здається показані вірно. Найбільша частка у Берегові (6,4%), Ужгородському і Берегівському районах (4,1%). У західній частині області набагато більше ніж у східній. За абсолютною чисельністю виділяються Ужгородський район (3 тис.), Берегівський район (2,2 тис.), Ужгород і Берегове (по 1,7 тис.), Мукачівський р-н (1,3 тис.), Мукачеве (1,1 тис.). Майже 80% закарпатських циган припадає на ці 3 райони з містами. Найменша чисельність у Воловецькому і Хустському (без міста) районах (по 1) і Тячівському р-ні (45).


Мовний склад серед циганського населення в області дуже неоднорідний.Read moreCollapse )

?

Log in