pollotenchegg

У 9 губерніях на території сучасної України перепис 1897 р. зафіксував 210.751 спадкових дворян і членів їх сімей, що складало 0,92% всього населення. Ще були особисті дворяни (у яких дворянство не передавалось у спадок), їх було більше, але цей пост не про них.

Найбільша кількість спадкових дворян приходилась на правобережні губернії: Київську (39 тис.), Волинську (34,7 тис.), Подільську (30,2 тис.), а найменша на Таврійську (12,4 тис.), Катеринославську (12,1 тис.) і укр.частину Чернігівської (11,0 тис.). При цьому найбільша частка спадкових дворян у населенні була у Волинській губернії (1,2% населення), а найменша у Катеринославській (0,6%).

З 210,8 тис. спадкових дворян 97,4% приходилось всього на три мовні групи: російськомовних 88,9 тис. (42,2%), україномовних 59,2 тис. (28,1%) і польськомовних 57,1 тис. (27,1%). Географія їхнього розселення, як і очікувалось, виявилась дуже цікавою.


( Read more )

За рівнем грамотності повітового українського населення (в даному випадку україномовного православного) виділялись два ареали. Перший знаходився на південному сході Чернігівської губернії та прилеглих повітах Полтавської, тобто на центральних землях Гетьманщини. Найвища грамотність тут була зафіксована у Борзнянському (19,5%) та Глухівському (19,4%) повітах. Саме у Чернігівській губернії українське населення було найбільш освічене з усіх староосвоєних територій. Цікаво, що існувала певна кореляції - найвищий рівень грамотності (15-19%) був у повітах з найвищою часткою козаків (не військових) у населенні, а найнижчий (10%) у Остерському повіті, де більшість населення складали колишні державні селяни, які до скасування кріпосного права були власністю Києво-Печерської лаври.

Другий ареал високої грамотності українського населення знаходився у приморських повітах півдня. Крім кращого ніж на правобережжі рівня освіти, тут слід відзначити пов'язаний з міграцією фактор абсолютної переваги чоловіків і більш молоде населення. Абсолютним рекордсменом тут є Ялтинський повіт, в якому грамотність українського населення становила аж 35,8%. Проте у цьому повіті було лише 1,4 тис. україномовних православних, у 100 разів менше ніж наприклад у Мелітопольському повіті, а тому на губернську статистику Ялтинський повіт майже не впливав. Високий рівень був і у селах Керч-Єнікалейського городоначальства (27,3%), Перекопському та Феодосійському повітах (22%).


Частка українців (православних і католиків) по повітах - http://img714.imageshack.us/img714/1/ukrainians1897ua.png

Найгірша ситуація з освітою була на волинському Поліссі. Рекордсменом тут був Овруцький повіт на північному сході губернії ї (нині північ Житомирської області), де грамотність українського населення була всього 4,1%, що дуже мало навіть за мірками Волинської губернії. Це був єдиний повіт на українських землях, де грамотність серед чоловіків була нижче 10%, всього 7,7%. А серед жінок вміли читати тільки 0,5%, з кожних 200 жінок 199 були неграмотними. До речі, в україномовних католиків, яких в Овруцькому повіті було немало (8 тис.) ситуація з освітою була як не дивно ще гіршою, грамотність тільки 3,6%, у чоловіків 5,9%, менше ніж у православних, проте серед жінок 1,4%, майже у 3 рази вище.

На фоні Овруцького повіту інші "темні" повіти Волинської губернії виглядали справжніми інтелектуальними центрами - в українців Житомирського повіту грамотність 6,6%, Луцького і Рівненського 7,0%, Ковельського 7,4%. А найвищий рівень грамотності у Волинській губернії був чомусь у Заславському повіті, 13,8%, при тому що на другому місті далеко позаду був сусідній Острозький повіт з показником 10,6%.

У Подільській губернії аутсайдерами були придністровські повіти: Могилівський (8,3%), Ольгопільський (9,1%), Ушицький (9,4%), Ямпільський (9,6%), а лідером Вінницький повіт (12,2%)

У Київській губернії найвищий рівень грамотності спостерігався на території сучасної Черкаської області з максимумом у Канівському (13,7%) і Звенигородському (13,0%) повітах, а найнижчий (7,7%) у поліському Радомишльському повіті.

У Харківській губернії останнє місце було у Старобільському повіті (9,9%), а перші місця у Харківського і Сумського (по 15,1%) повітів.

У Полтавській губернії найвищою була грамотність у північних повітах, що межували з Чернігівською губернією: Прилуцькому (17,8%) та Роменському (15,0%). Зараз ці території входять до складу Чернігівської та Сумської областей. Найнижча грамотність - 11,3% - була у Костянтиноградському повіті (нині - південний захід Харківської обл.) і Пирятинському -11,6% - повітах (нині північний захід Полтавської обл.). В інших повітах грамотність українського населення коливалась в межах 12,4 - 14,9%.
( Грамотність у містах )

Докачав збірники результатів перепису 1897 р. по всіх губерніях. Тобто є повна інфа по релігіях, мовах, станах, віковому розподілу, сімейному стану, місцю народження, рівню грамотності, фізичних та психічних відхиленнях, сферах зайнятості по всіх повітах і містах. А це значить будуть карти.

Поки що планую зробити карти по рівню грамотності україномовного православного населення і по кількості україномовних католиків у повітах і містах. Ще би хотілося щось зробити по євреях, але не знаю що. До речі, приймаю заявки на теми карт. Щоб було не банальне, і з цікавим географічним розподілом. Якшо шо, можна комбінувати. Ну наприклад там, частка сліпих у населенні повітів, частка росіян серед зайнятих у проституції, або частка євреїв серед потомственого дворянства. Ну ви пойняли, щось таке)

А поки що суха статистика.
( Read more )

Ось підоспіла і карта за останні два міжпереписні періоди. Тут показана динаміка населення з січня 1989 по жовтень 2010, тобто за 21,5 років, що приблизно дорівнює періоду на попередній карті (19 років). А це значить, що їх можна з чистою совістю порівнювати.
( Read more )

ч.1 - Мовний, релігійний і становий склад населення Києва у 1897 р.
ч.2 - Грамотність населення Києва в розрізі мов, релігій та станів у 1897 р.
ч.3 - Зайнятість населення Києва у 1897 р. - I

Розподіл сфер зайнятості за статтю
Чоловіки складали 69,1% самостійно зайнятих, жінки 30,1%. З 60 наведених у попередньому пості професій жінки переважали тільки у 6 видах зайнятості, тобто приблизно у десятій частині. Це:
-проституція 99,4%
-заняття, пов'язані з чистотою і гігієною тіла 84,3%
-обробка волокнистих речовин 74,3%
-тютюн і вироби з нього 73,2%
-приватна служба і діяльність, прислуга, поденщики 60,0%
-доходи з капіталу і нерухомого майна 53,2%

Порівняно висока представленість жінок (20 - 50%) була і у таких сферах
-тваринництво 49,4%
-служба при благодійних закладах 47,7%
-навчальна і виховна діяльність 47,0%
-засоби від казни та нерухомого майна 42,2%
-торгівля продуктами с.г. (крім зерна) 41,5%
-богослужіння 40,0%
-виготовлення одягу 39,3%
-лікарняна і санітарна діяльність 34,9%
-торгівля рознісна і розвізна 31,9%
-трактири, вітальні, клуби 31,2%
-торгівля загалом, без точного визначення 25,1%
-торгівля спиртними напоями 23,1%

Приватна служба і діяльність, прислуга і поденщики це і був основний напрямок жіночої діяльності, де було зайнято 46,4% всього самодіяльного населення. З 32 сферах жінок серед зайнятих було менше 10%, з них у 16 сферах менше 2%.

До сфер, в яких більше 98% зайнятих складали чоловіки належали:
-збройні сили 100,0%
-добування руди 100,0%
-обробка металів 99,5%
-будівництво, ремонт і утримання житла 99,4%
-лісництво і лісові промисли 99,3%
-обробка дерева 99,2%
-виготовлення фіз., хірург. і оптичн. інструментів 98,9%
-адміністрація, суд, поліція 98,7%
-візницький промисел 98,7%
-рибальство і полювання 98,6%
-обробка мінеральних речовин, кераміки 98,6%
-виробництво екіпажів та будівництво дерев'яних суден 98,6%
-залізниця 98,5%
-торгове посередництво 98,5%
-інші сухопутні засоби пересування 98,4%
-торгівля живою худобою 98,0%
( Read more )

ч.1 - Мовний, релігійний і становий склад населення Києва у 1897 р.
ч.2 - Грамотність населення Києва в розрізі мов, релігій та станів у 1897 р.
( Read more )

Зайнятість за мовними групами
У різних лінгвістичних груп був різний рівень залученості до діяльності. При середньому показнику у 59,4% населення (ч 75,2%, ж 40,4%) за мовними групами воно розподілялось так:
-україномовні 67,1% (чоловіки 80,9%, жінки 48,3%)
-польськомовні 59,9% (чоловіки 79,4%, жінки 39,1%)
-російськомовні 59,4% (чоловіки 74,1%, жінки 42,5%)
-єврейськомовні 41,1% (чоловіки 61,8%, жінки 18,0%)

Великі відмінності були і у сферах зайнятості. Далі приведено список з п'яти видів діяльності, в яких представники різних мовних груп мали найбільшу і найменшу представленість. Не враховано тільки бджолярство (всього 9 зайнятих), видобуток руди (11 зайнятих) і позбавлення волі.
Чисельність представників мовних груп у загальній чисельності працюючих складала:
-російськомовні 54,2%
-україномовні 25,4%
-єврейськомовні 8,4%
-польськомовні 6,7%

Максимальна представленість
Російськомовні:
-проституція 80,5%
-будівництво 77,4%
-пошта, телефон, телеграф 72,5%
-торгівля алкогольними напоями - 65,6%
-громадська і станова служба 65,0%

Україномовні:
-землеробство - 55,5%
-рибальство і полювання - 48,6%
-тваринництво - 44,4%
-богослужіння - 39,4%
-візницький промисел - 34,2%

Єврейськомовні:
-торгівля зерновими продуктами - 75,2%
-торгівля будівельн.матеріалами та пальним - 61,1%
-торгівля живою худобою - 49,5%
-торгівля шкірами і хутрами - 42,0%
-торгівля тканинами і одягом - 38,6%

Польськомовні:
-приватна юридична діяльність - 27,6%
-лікарняна і санітарна діяльність - 16,4%
-виробництво екіпажів та будівництво дерев'яних суден - 17,4%
-кредитні і громадські комерційні установи - 16,4%
-доходи від капіталу і нерухомого майна - 15,3%

Мінімальна представленість
Російськомовні:
-особи при церквах, кладовищах - 30,4%
-торгівля живою худобою - 25,3%
-торгівля буд.матеріалами та пальним - 24,2%
-рибальство і полювання - 20,0%
-торгівля зерновими продуктами - 14,4%

Україномовні:
-торгівля шкірами та хутрами - 7,6%
-торгівля буд.матеріалами та пальним - 7,2%
-наука, література та мистецтва - 6,6%
-виробництво фіз., оптичн., та хірург. інструментів, годинників, іграшок - 6,6%
-торгівля зерновими продуктами - 5,9%

Єврейськомовні:
-громадська і станова служба - 0%
-пошта, телефон, телеграф - 0%
-тваринництво - 0%
-лісництво та лісові промисли - 0%
-проституція - 0%

Польськомовні:
-обробка тваринних продуктів - 2,4%
-особи при церквах, кладовищах - 2,2%
-торгівля шкірами і хутрами - 0,8%
-рибальство і полювання - 0%
-торгівля живою худобою - 0%
( Read more )

ч.1 - Мовний, релігійний і становий склад населення Києва у 1897 р.
( Read more )
Ось таким був відсоток грамотних серед мовно-релігійних груп Києва у 1897 р. (в дужках абсолютна чисельність):
-російськомовні іудеї (1.958) - 84,5%
-німецькомовні протестанти (3.708) - 83,5%
-німецькомовні католики (506) - 80,8%
-польськомовні католики (16.102) - 77,5%
-російськомовні католики (895) - 71,5%
-польськомовні православні (276) - 63,4%
-російськомовні православні (129.203) - 56,7%
-російськомовні старообрядці (1.728) - 53,1%
-ідишомовні іудеї (29.837) - 52,1%
-україномовні католики (352) - 49,1%
-білоруськомовні православні (2.692) - 47,7%
-українськомовні православні (54.590) - 43,7%
-середнє - 55,4%

Ну і трохи дрібної екзотики:
-картвеломовні православні (57) - 93,0%
-польськомовні іудеї (40) - 90,0%
-білоруськомовні католики (74) - 62,2%
-ідишомовні православні (87) - 52,9%
-україномовні старообрядці - (83) - 36,1%
-циганськомовні православні (36) - 2,8%

А ось відсоток грамотних серед основних груп населення Київського повіту без Києва
-німецькомовні протестанти (1.395) - 45,7%
-польськомовні католики (1.841) - 45,5%
-російськомовні православні (9.058) - 42,2%
-ідишомовні іудеї (29.918) - 34,3%
-російськомовні католики (217) - 30,9%
-україномовні православні (247.320) -10,7% (чоловіки 19,4%, жінки 2,2%, серед жінок старше 40 -кількість грамотних -> 0)
-україномовні католики (1.581) - 7,6%

Екзотика:
-чеськомовні православні (96) - 74,0%
-чеськомовні католики (88) - 73,9%
-російськомовні іудеї (74) - 67,6%
-німецькомовні католики (49) - 59,2%
-україномовні іудеї (84) - 22,6%
( Read more )

Буду потрохи витягати звідси найцікавіші статистичні дані Києва. Мене найбільше цікавлять соціально-економічні характеристики в розрізі мовних, релігійних груп та станів, тому тут інфа переважно про це.

Чисельність населення
За переписом 1897 р. населення Києва складало 247.723 осіб, чоловіків 135.123 (54,5%), жінок 112.600 (45,5%).
В тому числі:
власне Київ 219.450 жит.
Верхня Солом'янка - 6.376 жит.
Шулявка - 5.242 жит.
Звіринець - 4.911 жит.
Пріорка - 3.538 жит.
Куренівка - 3.237 жит.
Нижня Солом'янка - 1.819 жит.
Байкова Гора - 1.806 жит.
Лук'янівка - 535 жит.
Протасів Яр - 505 жит.
Сирець - 214 жит.
урочище Оболонь - 65 жит.
Саперний табір - 25 жит.

Населення за місцем народження
З 247.723 мешканців Києва уродженцями Київського повіту (з містом) були 79.972 особи, або 32,3% населення. Причому серед жінок цей відсоток (37,3%) був значно вищий ніж серед чоловіків (28,1%) Уродженцями інших повітів Київської губернії були 44.721 осіб (18,1%, серед жінок 18,3%, чоловіків 17,9%). Уродженцями інших губерній імперії були 119.814 (48,4%, серед жінок 43%, чоловіків 52,8%). Крім того, 3.216 осіб (1,3%) були уродженцями інших держав.

Зі 112.358 мешканців Києва, які були уродженцями інших губерній, найбільша кількість приходилась на губернії:
1.Чернігівську 19.392
2.Орловську 9.698
3.Подільську 9.013
4.Полтавську 8.771
5.Курську 8.189
6.Волинська 8.172
7.Могильовську 6.494
8.Мінську 5.758
9.Калузьку 4.331
10.Херсонську 3.126

Перше місце Чернігівської губ. з великим відривом цілком прогнозоване, оскільки теперішній лівий берег Києва входив до її складу. Несподіваним є 2 і 5 місця далеких Орловської і Курської губерній. Більшого можна було б очікувати від Полтавської губернії, до якої відносились близькі до Києва території з містами Бориспіль, Переяслав, Яготин.

Загалом, на уродженців українських губерній (крім Київської), приходилось 51.908 осіб, на російські губернії Європейської частини 41.211 осіб, на білоруські губернії 14.649 осіб. Уродженцями Привіслінських губерній були 4.605 жителів Києва, уродженцями Кавказу - 808, Сибіру - 377, Середньої Азії - 799, Фінляндії - 75.

З 3.216 уродженців інших держав найбільше було вихідців з Австро-Угорщини - 1.408, Прусії - 436, німецьких держав - 352 та Франції - 207.

Таким чином населення Києва розподілялось за місцем народження так:
Київ і повіт - 32,3%
інші повіти Київ.губ. - 18,1%
інші українські губернії - 21,0%
російські губернії - 16,6%
білоруські губернії - 5,9%
польські губернії - 1,9%
інші регіони РІ - 2.9%
інші держави - 1,3%

Дуже солідний відсоток вихідців з білоруських губерній - скоріше єврейська міграція. Це видно по невідповідності низької кількості білоруськомовних і великої кількості вихідців з білоруських губерній.
( Read more )

Найкраща на даний момент з моїх карт (імхо)
( Read more )

( Обережно матан )
Орієнтовна кількість людей 1921-1927 р.н. (18-річних новобранців 1939-1945 рр.)

Німеччина
7 * 1335 * 0,93 = ~8,69 млн

Італія
7 * 1131 * 0,90 = ~7,12 млн

Угорщина
7 * 160 * 0,90 = ~1,01 млн

Австрія
7 * 135 * 0,93 = ~0,88 млн

Фінляндія
7 * 78 * 0,90 = ~0,49 млн

Російська РФСР
7 * 3800 * 0,80 = ~21,28 млн

Українська РСР (без Західної України, Бесарабії і Криму)
7 * 900 * 0,85 = ~5,36 млн

Білоруська РСР (без західної половини)
7 * 140 * 0,85 = ~0,83 млн

США
7 * 2900 * 0,92 = ~18,68 млн

Великобританія
7 * 825 * 0,93 = ~5,37 млн
( Read more )

Коефіцієнти руху за конкретні місяці. В цьому серпні можемо вийти на плюс.


( Read more )

Колись викладав таблицю індексу людського розвитку в регіонах України за 1999-2003 рр. з книжки Грішнової О. А. "Людський розвиток".

Недавно знайшов місце звідки вона взята. Виявляється, це не примітивний ООНівський індекс за трьома показниками, а набагато серйозніше.
http://ukrstat.gov.ua/druk/katalog/poslugi/rlr_2010.zip

Загальний індекс тут складається з 9 складових частин: демографічний розвиток, розвиток регіональних ринків праці, матеріальний добробут населення, умови проживання населення, рівень освіти населення, стан охорони здоров'я, соціальне середовище, екологічна ситуація і фінансування людського розвитку. Кожна з цих складових включає в себе в середньому по 10 - 15 показників, тобто загальний індекс регіонального розвитку розрахований на основі більше 100 різних показників.



( Більш детально )