[sticky post]Економічні індекси 2012, 2013, 2014, 2015
zog
pollotenchegg
Економічні індекси за період з початку 2015 року по відношенню до аналогічного періоду 2014 року


Економічні індекси за період з початку 2014 року по відношенню до аналогічного періоду 2013 року

2012, 2013Collapse )

Тематичний список постів
zog
pollotenchegg

Мови у степових районах УСРР, 1926 р. частина 1
zog
pollotenchegg
Сьогодні пост про співвідношення чисельності україномовного населення до чисельності українців за національністю у степових районах та округах України за переписом 1926 р.

Найвищий рівень - Первомайська округа з 98,9% (українці 86,8%, українська - 85,9%), Старобільська округа з 98,6% (українці 89,3%, українська 88,0%) і українська частина Молдавської АРСР, без Придністров'я, теж з 98,6%.

Найнижчий рівень - Луганська округа з 73,6% (українці 51,7%, українська 38,0%), Маріупольська округа з 79,9% (українці 54,7%, українська 43,8%), Сталінська округа з 82,0% (українці 53,3%, українська 43,7%).

Районна картина суттєво відрізняється.Read moreCollapse )

Нац. склад степової частини УСРР, 1926. ч. 1 Українці, росіяни
zog
pollotenchegg
Уже був схожий пост, з районними картами від Harvard Ukrainian Research Institute. Але вони мені не подобаються, тому зробив свій варіант, з більш традиційною шкалою. Але тільки для південно-східних округ (вони більш цікаві і їх легше робити через меншу кількість районів). За шаблон велика подяка andriy_lopata.

Росіяни

Найвищий % у районах
Станично-Луганський р-н, Луганська окр. - 89,0
Петровський район, Луганська окр. - 75,8
Кам'янський р-н, Запорізька окр. - 73,8
Сорокинський (Краснодонський) р-н, Луганська окр. - 71,9
Чугуївський р-н, Харківська окр. - 71,5
Терпіннівський р-н, Мелітопольська окр. - 60,7
Олексіївський р-н, Харківська окр. - 58,2
м. Сталіне - 56,6
Макіївський р-н, Сталінська окр. - 54,9
Старовірівський р-н, Харківська окр. - 52,4
Read moreCollapse )

Природний рух Донецької області, 6 міс. 2015
zog
pollotenchegg
Обидві частини Донобласті відзвітували про природний рух в розрізі міст-районів, отже можна підвести деякі підсумки.
http://donetskstat.gov.ua/express/20150820061.doc - Інформація сформована на основі наявних адміністративних даних без урахування частини зони проведення антитерористичної операції. Дані за містами та районами щодо народження дітей розподіляються за реєстрацією місця проживання батьків чи одного з них, смерті – за реєстрацією місця проживання померлого або місцем смерті (поховання)
http://glavstat.govdnr.ru/ekspress/04082015016.doc

Подальші розрахунки проведені з припущенням що подвійних реєстрацій мало (нуль). Напевно це не так, але тим не менш отримані зведені дані виглядають досить реалістично.

Народжуваність

Загальна кількість народжених по Донецькій області - 12 562 (-36,1% до рівня 2014 року). На українській частині з них зареєстровано 8242 народжень, на днрівській - 4320. При цьому з 8242 народжень зареєстрованих на українській частині, 1655 народжень (20,1%) відносяться до днрівських районів.

Народжуваність в українських районах за 1 півріччя 2015 р. - 6587 новонароджених (52,4%), у днрівських районах (сумарна статистика) - 5975 новонароджених (47,6%). Це вже близько до довоєнної пропорції у населенні (45% - 55%)

З загальної кількості народжень у днрівських районах, 5975, у ДНР зареєстровані 4320 новонароджених (72,3%), у Донецькій області - 1655 (27,7%). На цю тему буде карта.


Смертність

Загальна кількість смертей по Донецькій області 36027 випадків (-0,6% до рівня 2014 року). Українською статистикою охоплено 21706 випадків (60,2%), днрівською 14321 (39,8%). В українській статистиці на днрівські райони припадає 4089 випадків смертей.

Таким чином загальна смертність в українських районах 17617 випадків (48,9%), у днрівських районах - 18410 випадків (51,1%). З загальної кількості смертей у днрівських районах (18410 випадків), у ДНР зареєстровані 77,8%, у Донецькій області - 22,2%.

Природний рух

Природне скорочення по Донецькій області за 1 півріччя становить 23465 осіб, зокрема за українською статистикою 13464 осіб, за днрівською статистикою 10001 осіб. Величина природного скорочення збільшилася порівняно з 2014 роком на 41,6% (перше півріччя 2014 року було -16567 осіб).

З зареєстрованого донецьким облстатом природного скорочення у 13464 осіб, на контрольовані днром території припадає 18,1%, або 2434. Таким чином природне скорочення в українських районах - 11030 осіб (47,0%), у днрівських районах 12435 (53,0%).

Співвідношення кількості смертей на одне народження за 1 півріччя 2014-2015 зросло з 1,84 до 2,87. В українській частині на 1 народження припадало 2,67 смертей, у днрівській частині - 3,08 смертей.

ілюстраціїCollapse )

Динаміка народжуваності, 1 півріччя 2015
zog
pollotenchegg
Кількість народжених за 1 півріччя по Україні (без Криму)
2013 - 221 127
2014 - 230 772 (+4,4%)
2015 - 198 287 (-14,1%)

Кількість народжених за 1 півріччя (Донецька і Луганська області)
2013 - 28 766
2014 - 29 662 (+3,1%)
2015 - 10 855 (-63,4%)

Кількість народжених за 1 півріччя (інші регіони України)
2013 - 192 361
2014 - 201 110 (+4,5%)
2015 - 187 432 (-6,8%)

За 2014-2015 народжуваність зменшилась на 32,5 тис. (на Донбасі - на 18,8 тис., у інших регіонах - на 13,7 тис.)
За 2013-2015 народжуваність зменшилась на 22,8 тис. (на Донбасі - на 17,9 тис., у інших регіонах - на 4,9 тис.)


2013-2015Collapse )

Промисловість, 1999 - 2014 рр.
zog
pollotenchegg
Промислове виробництво у регіонах у 2014 р., % від рівня 1999 р. У 1998-1999 р. рівень пром. виробництва був найнижчий у пострадянський період, тому на карті приблизно показано хто на скільки відскочив від дна.

Промвиробництво України (1999 - 100%)
2004 - 181
2007 - 213
2009 - 158
2012 - 188
2013 - 180
2014 - 161


Всупереч поширеній думці після розпаду СРСР найбільше постраждала промисловість саме західних та центральних областей, тоді як у східних (особливо Донецькій і Дніпропетровській) спад у 1990-і був менше середньоукраїнського. За рахунок фактору відскоку і взагалі нижчої бази у 2000-х роках зростання пром.виробництва за 2000-2014 рр. у західних та центрально-правобережних областях було вище ніж у східних.
Read moreCollapse )

Грамотність у пд.- сх. Польщі, 1931 р.
zog
pollotenchegg
Польський перепис 1931 р. засвідчує, що рівень освіти у на екс-австрійських землях був вищим ніж у екс-російських. Серед населення у віці старше 5 років , вміли читати і писати 70,8% населення Львівського, 67,0% Тернопільського, 61,3% Станіславського, 48,6% Поліського і 48,3% Волинського воєводства.

Рівень освіти юдеїв і католиків в середньому був вищим, причому на екс-російських землях розрив між ними і православними був вищим ніж на Галичині з грекокатоликами. Наприклад грамотність католиків і юдеїв Волинського в-ва була на 29 і 38 в.п. вище ніж у православних, Поліського в-ва - на 34 і 40 в.п. У Тернопільському в-ві - на 8 і 23 в.п. вище ніж у грекокатоликів, Львівському на 17 і 25, Станіславському на 23 і 32.

Вміння читати і писати серед сільського православного населення старше 5 років у Волинському воєводстві було на рівні 37,9%, у Поліському - 39,0%. В той час як серед сільських грекокатоликів Тернопільського воєводства вміли читати-писати 61,6%, Львівського 59,6%, Станіславського 52,8%.

Найнижча грамотність на українській частині Полісся, найвища - у рівнинних повітах Зах. Галичини.


Read moreCollapse )

Валовий регіональний продукт у 2004 - 2014 рр.
zog
pollotenchegg
На укрстаті є індекси ВРП, починаючи з 2005 р., тобто карти можна робити тільки з 2004 р. Хоча у збірниках можуть бути і старіші дані.
http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2008/vvp/vrp/vrp2008_u.htm

Валовий регіональний продукт у 2014 р. по відношенню до рівня 2004 р. На око +20..25% на правому березі, і стільки ж "-" на лівому. І-Франківська область дивує.


По періодахCollapse )

Українська vs руська, польський перепис 1931
zog
pollotenchegg
Ось так виглядало співвідношення між населенням, що вказало рідною мовою українську і руську, у повітах південно-східних воєводств Польщі.

Показані тільки повіти з чисельністю носіїв українсько-руської мови більше 2 тис.


В середньому українську називали у 2,6 разів частіше, проте відмінності між різними частинами були колосальні. На землях колишньої РІ назва руська майже не використовувалася (думаю вона до того часу вже почала асоціюватися з російською), тому тут українська домінувала тотально. У Волинському воєводстві її називали у 166 разів частіше (у деяких повітах у 1000-1400 разів). У Поліському воєводстві приблизно те саме співвідношення. У Люблінському воєводстві - у 5,9 разів частіше, від 2,7 у Холмському повіті до понад 10 разів у 4 повітах.
Read moreCollapse )

Краснолуцький район у 1926 р. Статевий склад
zog
pollotenchegg
Національний та мовний склад

Як і більшості місць Донбасу, у Краснолуцькому районі чоловіки в 1926 р. відчутно переважали. На 1000 жінок припадало 1109 чоловіків. При цьому левову частку диспропорції давало шахтно-рудникове населення. У селах на 1000 жінок припадало 1029 чоловіків, у Красному Лучі - 1034, тоді як у промислових поселеннях - 1421. У промислових поселеннях теж все було дуже по-різному - у Штеровському заводі переважали жінки, тоді як шахтах №2-3 і №8/9 чоловіків було вдвічі більше ніж жінок.

Оскільки основний внесок у гендерний дисбаланс давали промислові поселення, то і на рівні національностей основний внесок давали саме індустріальні національності (росіяни і татари) з підвищеним відсотком недавніх мігрантів-чоловіків. І навпаки, у неіндустріальних національностей (українців і німців) навіть у такій донбаській глибинці переважали жінки. На 1000 жінок припадало чоловіків серед татар - 3491, серед росіян - 1246, серед євреїв - 1153, серед українців - 991, серед німців - 927. Середнє по району 1109.

Це призводило до того, що національний склад населення серед чоловіків і жінок відчутно відрізнявся, особливо у шахтних поселеннях. По Краснолуцькому району українці становили 55,3% серед жінок та 49,4% серед чоловіків. Росіяни - 39,4% і 44,2% відповідно. Татарами були 1,7% чоловіків та лише 0,5% жінок.


У шахтах це проявлялося ще більше, наприклад у Боково-Антрацитівському рудоуправлінні, поселенні з одним з найбільших % росіян у населенні (71,7) національний склад чоловічого і жіночого населення відрізнявся так:


У шахті №8/9, яка відзначалася найбільшою статевою диспропорцією (2067 чоловіків на 1000 жінок) цифри були такими:

Read moreCollapse )

Донбас у 1926 р. Національний та мовний склад
zog
pollotenchegg
У опублікованих порайонних результатах етномовного складу населення за переписом 1926 р. є райони, для яких подані дані по багатьох населених пунктах. Один з таких районів - Краснолуцький район (зараз північна частина Антрацитівського району Луганської області). Цей район цікавий тим, що для нього поданий національний, мовний та статевий склад не тільки для райцентру і сільської місцевості а ще і для 14 шахтних і заводських поселень, максимальна кількість серед районів. Крім цього, Краснолуцький це дуже типова донбаська глибинка, рівновіддалена від Донецька і Луганська.

Район №4 на карті

Скан результатів перепису

Національний склад
Найбільші національності району за переписом 1926 р. - українці (52,2%) та росіяни (41,9%). Українці переважали за рахунок сільського населення (59,7%), але їх було мало у поселеннях при шахтах та рудниках (34,9%). Росіяни навпаки, переважали серед населення робітничих поселень (58,9%) та м. Красний Луч (51,6%), тоді як серед сільського населення їх було лише 34,9%. Причому у звичайних селах їх було в середньому ще менше, а українців більше, просто у графі "сільська місцевість" є і промислові села, з національним складом близьким до шахт-рудників.

На третьому місці були німці (2,6%), які проживали майже виключно у сільській місцевості, де становили 3,6%. У шахтах їх було мало (0,4%), у райцентрі ще менше (0,3%). На четвертому місці були татари (1,2%). Вони як і росіяни, були "шахтним" народом. У промислових поселеннях вони становили 2,8%, у Красному Лучі 1,3%, у сільській місцевості 0,6% (з них мабуть більшість у промислових селах). На п'ятому місці були євреї (0,5%), які зосереджувалися переважно у райцентрі (2,9%), менше - у шахтах (0,4%) та селах (0,2%).



А реальний розрив між міським та сільським національним складом був ще більшим, оскільки частина "шахто-рудників" включена до складу сільської місцевості. У звичайних селах відсоток українців і німців мав бути ще вищим, росіян нижчим, євреїв і татар близький до 0. Це видно по статевому і мовному складу, наприклад татари у сільській місцевості такі ж як і у шахтах, майже виключно чоловіки з рідною мовою татарською, тобто робочі-мігранти у першому поколінні. Про статевий і мовний склад буде у наступному пості.
Read moreCollapse )

Економіка епохи пізнього Януковича
zog
pollotenchegg
Додав до прикріпленого посту щомісячну динаміку індексів деяких економічних показників у 2012, 2013 і 2014 рр. Подумав, що треба зробити такий пост, бо вже починають вилазити люди з ностальгією за економіку "которую ми потерялі".
http://pollotenchegg.livejournal.com/216354.html

Щорічні індекси вигядають так.


Видно, що реальна економіка, зокрема промисловість, будівництво і транспорт, почали валитися ще у 2012 р. Спаду ВВП у 2012-2013 рр. не було лише завдяки утриманню курсу гривні за рахунок ЗВР і кредитів (сальдо торгівлі товарами за 2012-2013 мінус 29,5 млрд дол, ЗВР мінус 11,4 млрд) і, відповідно, швидкому зростанню реальних доходів населення. У 2014 прийшла розплата за таку економічну модель.

Таблиця
zog
pollotenchegg
Кількість народжених, померлих та природний приріст населення регіонів України у 1946-1976 та 1990-2013 рр.
https://docs.google.com/spreadsheets/d/1esRGjsvz6fDBNpw5vWYh4wOmnuk5i4pVLhe5d49euTA/edit#gid=0

https://drive.google.com/drive/folders/0B1OPTxQoQkn4fnFQOERNNHpYNnRGRFo3MlJHNU5mWURpZmJ0WVZmSGRYdVZTRS1jYS0wZHc

Голод 1946-1948 років у регіонах
zog
pollotenchegg
Цифри природного руху населення у 1946-1948 роках можуть багато розповісти про регіональні відмінності ситуації з голодом. Ще добре що на відміну від початку 1930-х, тут офіційні цифри добре в'яжуться з пізнішими оцінками демографів (0,4-0,5 млн надсмертності по УРСР за 1946-1948 рр.)

Наприклад можна побачати що

1. Загальна закономірність - зростання втрат від голоду з північного заходу на південний схід.

2. Вплив голоду спостерігається у 1946-1948 рр., левова частка надсмертності припадає на 1947 рік.

3. Два епіцентри голоду: східний, придніпровський (Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська) і західний, бесарабський (Ізмаїльська, Чернівецька, Одеська, Вінницька).

4. Особливо катастрофічною була ситуація у Ізмаїльській області. З цифр виходить що тільки у 1947 р. тут померло 10-15% населення (45,1 тис. з ~300-400), у 1946 р. - 15,6 тис., тоді як нормальний рівень смертності для неї - 5 тис на рік (1949-1952).
Про Ізмаїльську область у 1947-му - http://allin777.livejournal.com/258785.html

5.У областях бесарабського епіцентру надсмертність почала фіксуватися ще у 1946 р., у придніпровському тільки у 1947 р. Але у всіх областях смертність в 1947 була набагато вищою ніж у 1946.

6. Області між ареалами голоду (Миколаївська, Кіровоградська) постраждали мало.

7. У 1946 р. смертність перевищила народжуваність тільки у Ізмаїльській області, у 1947 р. вже у 8 областях, про які сказано вище.

8. Практично не було голоду у "польських областях", Закарпатті і Житомирській області.
Народжуваність / смертністьCollapse )

?

Log in