pollotenchegg (pollotenchegg) wrote,
pollotenchegg
pollotenchegg

Українці в Росії по районах, 1989 р.



Українське населення можна умовно поділити на три частини.

Перша - це ті райони де вони є корінним населенням. Це кілька районів на кордоні з Україною, де вони, з незрозумілої мені причини, не змінили самоідентифікацію після 1926 р. і продовжували (по крайній мірі до 1989 р.) зберігати компактність. У цих районах станом на 1989 р. проживало приблизно 1-2% українського населення РРФСР. До них відносяться Ольховатський р-н Воронезької обл. (75,9%), Ровенський р-н Білгородської обл. (74,6%), Россошанський р-н Воронезької обл. (65,1%), Підгоренський р-н Воронезької обл. (53,3%), Кантемирівський р-н Воронезької обл. (22,5%) і Россошанська місьрада Воронезької обл. (34,3%). Вже у сусідніх районах відсоток українців падає до 1%, як наприклад у Острогозькому (1,3%), Кам'янському (1,1%) районах, тоді як у 1897 р. в тому ж Острогозькому повіті їх було 90,3%.

Друга група це райони переселення кінця 19 - поч.20 ст. Найвиразнішими його представниками є райони на кордоні з Казахстаном, які по суті були лише периферійними районми більш чисельного північно-казахстанського українського населення. Найбільш україноетнічними районами в приказахстанських районах у 1989 р. були Павлоградський р-н Омської обл. (42,4%), Родинський р-н Алтайського краю (29,6%), Одеський р-н Омської обл. (29,3%), Бурлинський р-н Алтайського краю (25,1%), Акбулацький р-н Оренбурзької обл. (21,4%). До другої групи можна віднести і деякі райони Поволжя, наприклад Самойловський р-н Саратовської обл. (27,6%), Старополтавський р-н Волгоградської обл. (15,5%), Федорівський р-н Саратовської обл. (13,8%). Це теж скоріше за все райони де збереглись нащадки переселенців поч.20 ст., хоча в більшості районів Поволжя серед українців переважали переселенці післявоєнні.

Третя група - найбільш чисельна і за кількістю районів і за кількіст населення (десь 90-95% від чисельності українців). Тут переважали переселенці 1950-1980х років. Найвища їх концентрація у північних і східних районах нового освоєння. Рекодсменами тут є Шмідтовський р-н Чукотського АО (25,5%), Дальньоріченський р-н Приморського краю (24,4%), Чаунський р-н Чукотського АО (22,7%), Ноябрська міськрада Ямало-Ненецького АО (22,4%), Омсукчанський р-н Магаданської обл. (21,3%), Лісозаводський р-н Приморського краю (20,5%), Новоуренгойська міськрада Ямало-Ненецького АО (20,4%), Надимський р-н Ямало-Ненецького АО (20,3%).

Окремо треба відзначити Приморський край. Його райони є змішаними. Хоча більшість, нмд, є мігрантами післявоєнними, проте і частка мігрантів початку століття теж є досить значною. На користь цього говорить перш за все той факт, що географія розселення у Приморському краї дуже схожа на географію розселення у 1897. У інших регіонах Далекого Сходу схожість значно менша, а наприклад у областях Поволжя вона зовсім не схожа - там в одних районах українське населення асимілювалось дуже сильно (наприклад, на сході Саратовської і Волгоградської областей), в інших значно менше (південний захід Саратовської, північ Волгоградської)

Післявоєнні переселенці переважали і у всіх областях на кордоні з Україно - від Брянської до Кубані. Тільки у тих 5 районах першої групи більшість українців - корінні жителі, у всіх інших це післявоєнні переселенці. Особливо це добре видно по Краснодарському краю - найвищий відсоток населення вони складали у приморських містах, а найнижий відсоток у степових районах, тоді як у 1897 і 1926 рр все було навпаки.
Tags: census 1989, creative1, ethnic structure, raion maps, russia
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 33 comments