pollotenchegg (pollotenchegg) wrote,
pollotenchegg
pollotenchegg

Чеченці в районах Росії, 1989 р.

Кількість чеченців у Росії за переписом 1989 становила 899 тис осіб (всього у СРСР - 957 тис.), в тому числі:

  • Чечено-Інгушська АРСР - 734,5 тис.

  • Дагестанська АРСР - 57,9 тис.

  • Ростовська обл. - 17,2 тис.

  • Ставропольський край - 15 тис.

  • Волгоградська обл. - 11,1 тис.

  • Калмицька АРСР - 8,3 тис.

  • Астраханська обл. - 7,9 тис.

  • Саратовська обл. - 6 тис.


(клікабельно)

Серед районів Чечні майже мононаціональними (>90%) були 7 південних і центральних районів на території сучасної ЧР (Ачхой-Мартанівський, Веденський, Гудермеський, Надтеречний, Ножай-Юртівський, Урус-Мартанівський, Шалінський). Відчутна частка меншин проживала у Грозненському (чеченці 85%, росіяни 9%) та Совєтському (чеченці 88%, аварці 12%) районах. І, нарешті, два північні райони мали строкатий склад - Шелковський район (чеченці 38%, росіяни 32%, ногайці 15%) та Наурський (чеченці 59%, росіяни 36%).

У м.Грозний чеченців було 30,5% (найбільше у Октябрському районі - 37%, найменше у Ленінському - 24%). У м.Гудермес - 57-59% (у різних джерелах по-різному). Крім того серед міст багато чеченців було у дагестанському Хасав-Юрті - 32%, та інгушському Малгобеку - 8%

Немало чеченців проживало і у районах Дагестану: Хасавюртівський район (25%), Новолакський (23%), Казбековський (10%), Бабаюртівський (7%). А також у Малгобеківському р-ні на території Інгушетіі (16%). Дуже багато їх було і на південному сході Ростовської області - Заветинський район з 18,1% чеченців це щось, як і Ремонтненський район з 9,0%. Велика кількість чеченців проживала і в окремих районах Калмикії, Астраханської обл. та Ставропольського края (по 5-6%)

Але найбільші несподіваним для мене стало розселення чеченців на півночі, у центрально-російських областяхне. Про чеченців нечерноземної зони напишу детальніше.

Як відомо, у депресивних районах нечернозем'я, внаслідок тривалої депопуляції, робочі руки закінчились ще за радянської влади. Тож доводилось заохочувати трудову міграцію з регіонів з надлишком робочої сили, до яких відносилась і ЧІАРСР. Судячи з результатів перепису, у центральній Росії чеченські шабашники в основному окучували 3 регіони - Тверську-Новгородську області (основний напрямок), а також другорядні - Костромську та Орловську області. Так, наприклад у 1,6-мільйонній Калінінській (Тверській) області жило стільки ж чеченців скільки і у 51-мільйонній УРСР, 1.785 і 1.844 відповідно, у Орловській обл. - 1.020, у Новгородській і Костромській по 500-700.

У 4 районах центральної Росії чеченці виявились другою за чисельністю національністю після росіян, випередивши українців. У Костромській області це Межевський р-н, у Орловській - Покровський р-н. На території основного ареалу - північному сході Калінінської і південному сході Новгородської у 1989 р. було 2 райони з дуже високою представленістю чеченців: Молоковський р-н Калінінської обл. (2,0%) та Мошенський р-н Новгородської обл. (1,5%). Як Молоковський, так і Мошенський райони - дуже депресивні місця, віддалені від обласних центрів і сильно вражені депопуляцією. Так, населення Молоковського району за 1970 - 1989 рр. скоротилось на 33%, з 13.232 до 8.931, населення Мошенського району - на 32%, з 15.758 до 10.679. І взагалі ті місця благополучністю ніколи не вирізнялись.

Згадка про чеченців у ті часи є і на місцевому сайті.
Кипел яркими событиями 1985 год. Поднимать Нечерноземье приехали чеченцы, около 40 человек. Поселились в Рашино, организовав филиал. Дали им 500 гектаров совхозной земли, три трактора, ещё два взяли с «Сельхозтехники». Но больно толку с этого не вышло. Взялись за работу хорошо только поначалу. Начали садик строить, жилище, картофель, зерновые растили. К Дню сельского хозяйства даже со своей художественной самодеятельностью выступали в Молокове. Но всё это быстро им надоело. Через два с лишним года, разломав технику, разбежались кто куда. - http://molkrai.info/land

Хоча тут написано про невелику частину чеченців Молоковського району, але дійсно більшість там не затрималась. Що видно з результатів перепису 2002 р. (на щастя, чеченці є однією з вибраних національностей, поряд з росіянами, азербайджанцями, таджиками та циганами, по яким є відносно повні дані).

Населення найбільш чеченського Молоковського району у 1989 р. складало 8.931 осіб постійне і 8.477 наявне (до якого і відноситься національний поділ). З цих 8.477 осіб чеченців було 173 осіб (2,04%), росіян - 7.961 осіб (93,91%).

За 1989 - 2002 рр. населення Молоковського району зменшилось на 21%, з 8.931 до 7.015. Кількість чеченців за цей період зменшилась на 57%, тоді як кількість росіян тільки на 17%. У 2002 р. кількість чеченців у районі становила 75 осіб (1,1%), росіян - 6.615 осіб (95,9%).

Але в цілому "чеченізація" нечерноземної глибинки у 90-і не принипилась, просто відбулось перетікання у більш благополучні райони. Так, кількість чеченців у Тверській області виросла з 1.785 до 2.724, на 53% (при зменшенні населення області на 12%). При цьому жили вони в абсолютній більшості у провінції - у 1989 р. з 1.785 чеченців в обласному центрі проживало тільки 159 осіб (8,9%), у 2002 р. не набагато більше - з 2.724 - 340 осіб (12,5%).

Лідерами з темпів чеченізації став Вишневолоцький р-н (без м.Вишній Волочек). У 1989 там було всього 5 чеченців, у 2002 р. вже 179. У Вишньому Волочку 2 у 1989 р. і 41 у 2002 р. Тобто приріст у 20-40 разів.

Лідерами за кількістю чеченців серед районів стали Старицький та Спіровський райони. Останній за їх кількістю майже не поступався Твері.
Спіровський район - 35 чеченців у 1989 р. і 286 у 2002 р. (+717%)
Старицький район - 70 чеченців у 1989 р. і 216 у 2002 р. (+209%)
Зубцовському р-ні 47 чеченців у 1989 р. і 128 у 2002 р. (+172%)
Краснохолмський р-н - 90 чеченців у 1989 р. і 128 у 2002 р. (+42%)

Частка чеченців у населенні для цих районів виглядає так:
Вишневолоцький р-н
1989 - 0,02%
2002 - 0,64%

Спіровський р-н
1989 - 0,25%
2002 - 2,16% (найвищий показник у Тверській обл. у 2002 р.)

Старицький р-н
1989 - 0,26%
2002 - 0,86%

Зубцовський р-н
1989 - 0,24%
2002 - 0,68%

Краснохолмський р-н
1989 - 0,51%
2002 - 0,87%

Нажаль не знайшов повного нац.складу Тверської області за 2010 р., де була б показана кількість чеченців. За логікою, їх кількість мала б трохи зменшитись, внаслідок повернення біженців. Але з іншого боку, природний приріст і новоприбулі мігранти могли і нівелювати цей процес. Почекаємо, коли буде опубліковано повні дані по регіонах.

Ну і наостанок, чтиво на тему - Горцы Среднерусской возвышенности
Tags: census 1989, creative2, ethnic structure, raion maps, russia
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 11 comments