?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry Share Next Entry
Німці в УСРР, 1926
towel
pollotenchegg
Привернули увагу такі факти:
1. З усіх нацменшин саме німцям найщедріше повиділяли національних районів. При їхньому дисперсному розселенні, аж 7 штук. Деякі з них дуже малі за населенням. Для прикладу, у греків тільки 2 таких райони, але можна було зробити і 4. Росіянам теж можна було навиділяти більше. Думаю що причина такої щедрості - особливі відносини з Веймарською Німеччиною і фактор Маркса-Енгельса.
2. Деякі німецькі національні районі зразка 1926 р. територіально майже повністю відповідають сучасним районам. А це значить, що більшість теперішніх жителів цих районів - дуже недавні переселенці з інших місць та їх нащадки.


Наприклад майже співпадає територія Карло-Лібкнехтівського району Миколаївської округи і Веселинівського району Миколаївської області. У першому у 1926 р. проживало 26,9 тис. населення (німців 24,2 тис., українців 1,1 тис. і росіян 0,8 тис.). У другому в 1959 р. - 41,8 тис. (німців 0,3 тис., українців 37,3 тис., росіян 3,3 тис.. Населення у 2001 р. - 27 тис.

Інший приклад - Високопільський район Херсонської округи (1926) і області (1959-2001). У 1926 р. його населення становило 14,6 тис. (німці 9,5 тис., українці 4,4 тис., росіяни 0,5 тис.). У 1959 р. - 21,4 тис. (німці 0,1 тис., українці 19,4 тис., росіяни 1,4 тис.). Населення у 2001 р. - 17,9 тис.

Інші екс-німецькі райони були включені до складу сусідніх районів. Зараз це територія Біляївського, Овідіопольського р-нів Одеської області, Токмацького, Михайлівського р-нів Запорізької області і Володарського р-ну Донецької області.


  • 1
у мене сусід був німець, репресований за етнічною ознакою. Помер дідуган в злиднях, самотній.

Судячи за цією мапою, на "югавасток" могла б претендувати і Німеччина. Але ж то цивілізована країна, на відміну від...

Ну частково таки претендувала

Так, тоді у німців теж божевільний правитель був

То німці, головно якої епохи переселені?

Друга половина 19 століття.

Edited at 2015-11-14 03:57 pm (UTC)

Друга половина 19ст - Волинь, решта раніше

 

Чому "переселені" ? ПереселилиСя

 

В начале войны у наших бойцов не только не было ненависти к врагу, в них жило некоторое уважение к немцам, связанное с преклонением перед внешней культурой. Это тоже было результатом воспитания. В двадцатые и тридцатые годы любой советский школьник знал, каковы показатели культуры того или иного народа — густота железнодорожных сетей, количество автомашин, наличность передовой индустрии, распространенность образования, социальная гигиена. Во всем этом Германия занимала одно из первых мест. В вещевых мешкахм пленных красноармейцы находили книги и тетради для дневников, усовершенствованные бритвы, а в карманах фотографии, замысловатые зажигалки, самопишущие ручки. «Культура!» — восхищенно и в то же время печально говорили мне красноармейцы, пензенские колхозники, показывая немецкую зажигалку, похожую на крохотный револьвер.

Помню тяжелый разговор на переднем крае с артиллеристами. Командир батареи получил приказ открыть огонь по шоссе. Бойцы не двинулись с места. Я вышел из себя, назвал их трусами. Один мне ответил: «Нельзя только и делать, что палить по дороге, а потом отходить, нужно подпустить немцев поближе, попытаться объяснить им, что пора образумиться, восстать против Гитлера, и мы им в этом поможем». Другие сочувственно поддакивали. Молодой и на вид смышленый паренек говорил: «А в кого мы стреляем? В рабочих и крестьян. Они считают, что мы против них, мы им не даем выхода...»

Конечно, самым страшным было в те месяцы превосходство немецкой военной техники: красноармейцы с «бутылками» шли на танки. Но меня не менее страшили благодушие, наивность, растерянность
http://www.belousenko.com/books/Erenburg/erenburg_memoirs_5.htm

Як це схоже на наших ельфів з їх безкінечними "обращєніямі к росіянам, русскім друзьям")

Думаю що причина такої щедрості - особливі відносини з Веймарською Німеччиною і фактор Маркса-Енгельса (c) pollotenchegg

Ще Лєнін в броньованому вагоні від генштабу, Німецької Імперії, Баварська Радянська республіка, ітн.

  • 1