pollotenchegg (pollotenchegg) wrote,
pollotenchegg
pollotenchegg

Національний склад населення Криму у 1926 р.

Поговоримо сьогодні про руський Крим.

Взяв перепис 1926. Він цікавий тим, що вперше фіксує національність, а не релігію-мову, як було до цього.

Отже, населення Криму (разом з Севастополем) складало 713,8 тис. У 3 рази менше ніж зараз.
Розподіл по національностях був таким:
Росіяни - 301,4 тис. (42.2%)
Татари - 179,1 тис (25.1%)
Українці - 77,4 тис. (10.8%)
Німці - 43,6 тис.(6.1%)
Євреї - 39,9 тис. (5.6%)
Греки - 16,0 тис. (2.3%)
Болгари - 11,4 тис. (1.6%)
Вірмени - 10,7 тис. (1.5%)
Кримські євреї - 6,0 тис. (0.8%)
Караїми - 4,2 тис.(0.6%)

Крим тоді був одним з найбільш урбанізованих регіонів СРСР. Навіть більш урбанізованим ніж Донбас. Міське населення складало аж 46%. В УРСР тоді урбанізація складала 18%.

Національний склад міського і сільського населення дуже відрізнявся.
Серед міського населення було:
Росіян - 55,4%
Татар - 11,9%
Євреїв - 11,0%
Українців - 8,8%
Греків - 2,9%
Вірмен - 2,2%
Крим.євреїв - 1,8%
Німців - 1,3%
Караїмів - 1,2%
Болгар - 0,4%

Серед сільського населення:
Татар - 36,8%
Росіян - 31,8%
Українців - 12,8%
Німців - 10,3%
Болгар - 2,6%
Греків - 1,7%
Євреїв - 1,1%
Вірмен - 1,0%
Караїмів - 0,07%
Крим.євреїв - 0,03%

Тобто найбільш представлені у міському населенні були іудейські народи євреї, караїми та кримські євреї. На них приходилось 14,0% міського населення та всього 1,2% сільського населення.

Найменш представленими були німці, болгари та татари. На них приходилось 49,7% сільського населення і 13,6% міського.

Ось якими були показники урбанізації серед народів Криму у 1926 р.

1.Кримські євреї - 98,4%
2.Караїми - 93,2%
3.Євреї (ашкенази) - 89,8%
4.Вірмени - 65,7%
5.Росіяни - 59,8%
6.Греки - 58,9%
Крим (сер.) - 46,0%
7.Українці - 36,9%
8.Кримські атари - 21,6%
9.Болгари - 12,1%
10.Німці - 9,9%

А тепер детальніше.

Крим поділявся на 10 повітів.
Росіяни (42.2%) складали більшість у 6 повітах: Джанкойському (39.3%), Євпаторійському (32.9%), Керченському (48.7%), Севастопольському (60.1%), Сімферопольському (43.2%) та Феодосійському (54.5%).
У містах росіяни складали більшість населення (абсолютну або відносну) у всіх містах Криму, крім Бахчисараю, Армянську, Карасубазару (зараз - Білогірськ), Алушти та Гурзуфу.

Татари (25,1%) складали більшість у 4 повітах: Бахчисарайському (76.7%), Карасубазарському (43.9%), Судацькому (81.7%) та Ялтинському (42.2%). Частка татар суттєво знизилась порівняно з 1897 р. Тоді вони складали відносну більшість населення півострову - 35,6% (росіяни 33,1%).

У містах татари складали більшість населення у Бахчисараї (72.1%, у 1897 було 86%), Карасубазарі (33,7%, у 1897 - 64,0%), Алушті (38,2%) та Гурзуфі (49,9%).

Крім того, багато татар було у Євпаторії (20,2%, у 1897 р. - 49,4%), Сімферополі (12.6%, у 1897 р. - 19.7%). Якщо серед сільського населення частка татар ще тримались на рівні, то у містах росіяни їх швидко витісняли на другі ролі. Особливо показовою є ситуація з Карасубазаром і Євпаторією. У Карасубазарі 1897 р. пропорція між татарами і росіянами становила 64:16, через 30 років вже 34:32. У Євпаторії 49:26 у 1897 і 20:44 у 1926 р.

Та ж ситуація і з невеликими селищами на південному берегу. Судячи з усього, ще у 1897 р.. Алупка, Алушта, Гурзуф мали стійку татарську більшість. У 1926 р. невелику відносну татарську більшість зберегли Гурзуф (49,9% татар і 33,5% росіян) та Алушта (38,2% татар і 33,0% росіян) а Алупка втратила (29,8% татар, 49,4% росіян)

Українці (10,8%) проживали в основному у Джанкойському (17,5%), Євпаторійському (17,8%), Керченському (20,0%) повітах. 10-11% вони складали у Сімферопольському та Севастополському повітах. Крім того, українці становили відносну більшість населення м.Армянськ (43,6%). Найменше було українців у південних "татарських" повітах - Карасубазарському, Бахчисарайському, Судацькому (2 - 3%).

Німці (6.1%) займали чисте четверте місце по населенню, випереджаючи євреїв, та п'яте якщо враховувати всі групи євреїв разом. Зважаючи на дуже низький рівень їх урбанізації (90% німців жили у сільських колоніях), їх частка у сільському населенні (10,3%) майже дорівнювала українській (12,8%).
Німці складали 18,1% населення Джанкойського повіту (20,7% серед сільського населення і 5,7% у Джанкої), 11,2% Євпаторійського повіту (15,7% серед с.н. і 3,7% у Євпаторії), 9,1% Сімферопольського повіту (18.7% серед с.н. і 1.7% у Сімферополі). У містах німців взагалі було дуже мало 0,5 - 1,5%. Крім Джанкою, про який я вже згадував, їх чомусь було багато у Судаку (5,4%).

П'ятою за чисельністю нац-стю були євреї.
Євреї-ашкенази жили майже виключно у містах. З 4 тис. євреїв-селян 2,4 тис. проживали у Джанкойському повіті, де вони складали 4,1% сільського населення. В решті повітів частка сільських євреїв мало незначною - менше 1%.
У містах присутність євреїв була дуже нерівномірною. У Бахчисараї, Саках, Карасубазарі, Балаклаві, Судаку, Старому Криму, Алупці та Гурзуфі їх було мало 1 - 3%. А найбільший відсоток євреї складали у населенні Сімферополя - 19,7%, Феодосії, Джанкоя - 11,3%, Євпаторії - 10,2%.

Греки (2,3%) були шостим за чисельністю народом Криму. В основному греки жили у передгірних районах Криму і на південному узбережжі.
Найбільш відомим місцем концентрації греків була Балаклава. Енциклопедія Брокгауза-Єфрона давала грекам 75% населення Балаклави станом на 80-і роки 19 ст. Перепис 1897 р. зафіксував у Балаклаві 51,4% грекомовного населення. У 1926 р. греки становили тільки 20,7% населення Балаклави. Враховуючи, що не всі греки вже у 1897 р. були грекомовні і їх було більше ніж 51,4% , то їх частка за 30 років зменшилась десь у 3 рази.

Другим місцем концентрації грецького населення було м.Старий Крим. Зважаючи на його глухувате місце розташування і відсутність стратегічного значення, тут не було такого припливу росіян і частка греків впала не так сильно - з 24,4% грекомовних у 1897 р. до 20,7% греків у 1926 р.

Ще греки жили у Карасубазарі (5,6%), Ялті (6,2%), Алушті (5,2%) У більшості інших міст частка греків коливалась у діапазоні 1..3%. Сільські греки проживали у Феодосійському (4,2% с.н.), Севастопольському (4,8% с.н.), Карасубазарському (3,9% с.н.) повітах.

Болгари (1,6%) складали 6,3% населення Феодосійського повіту, в тому числі 20.7% населення у м.Старий Крим у 8.3% серед сільського населення. Крім того, 7.5% населення Карасубазарського повіту (9.5% серед с.н.) і 3.0% Керченського повіту (5.6% серед с.н.).

Вірмени (1,5%) в основному жили у містах південної частики Криму. Вони складали 5,3% населення Карасубазару, 5,0% Судаку, 3,9% Старого Криму, 3,7% Джанкою, 2,7% Ялти та Сімферополя. Порівняно з 1897 р. їх частка значно скоротилось, особливо у Старому Криму - з 11,9% до 3,9%.

Кримські євреї (кримчаки) (0,8%) жили майже виключно в містах. Великий відсоток населення вони складали тільки у Карасубазарі - 13.7%. Крім того, у Сімферополі - 2,8% населення, у Феодосії 2,0%. Загалом, з 6 тис. кримчаків 2,5 тис. жили у Сімферополі, 1 тис. у Карасубазарі, 0.8 тис. у Севастополі, по 0.6 тис. у Керчі та Феодосії. Тобто 92% кримських євреїв проживали всього у 5 містах.

По караїмах, нажаль, немає детальних даних, але схоже їх географія їх розселення нагадувала географію кримських євреїв - Сімферополь, Євпаторія, Феодосія, Карасубазар.

via
http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_26.php?reg=788
http://etno.uaweb.org/nsklad/1926-krym.html - тут є помилка, там де караїми насправді дані по кримських євреях
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/58/Gub_Tavria_ethno_1897.jpg карта за п. 1897 р.

Tags: census 1926 - 1931, crimea, ethnic structure, historical population, ukraine, опус
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 6 comments