pollotenchegg (pollotenchegg) wrote,
pollotenchegg
pollotenchegg

Трудова міграція з України

Знайшов дуже детальне дослідження зовнішньої трудової міграції - http://openukraine.org/doc/BK-MIGR-END.pdf
Воно не нове, але якось пройшло повз мене. Інфи там нереально багато, тому я вибрав тільки 16 набільш цікавих таблиць.





1. Закарпатський. Цей район охоплює однойменну область, що характеризується найвищим серед усіх регіонів України рівнем участі населення у трудових міграціях. Основними напрямками трудових поїздок є Чеська Республіка, Угорщина та Словаччина. Це зумовлено, по-перше, географічною близькістю, по-друге, етнічними особливостями регіону (тут мешкає основна частина українських угорців і словаків), по-третє, історичними зв’язками (Закарпаття у різні часи входило до складу Угорщини і Чехословаччини). Рівень орієнтації на країни СНД (в першу чергу, Російську Федерацію) є помітно меншим, ніж у східних та південних регіонах, але вищим, ніж у двох інших районах, які повністю розташовані у межах Західної України.

2. Буковинський. Район територіально відповідає Чернівецькій області, де спостерігається дуже високий (хоча й у півтора рази менший, ніж на Закарпатті) рівень участі населення працездатного віку в трудових міграціях. Більше половини місцевих заробітчан працює в Італії, решта – переважно в інших країнах “старого” Євросоюзу, а частка працюючих у Російській Федерації є найменшою серед усіх трудоміграційних районів. Високий рівень орієнтації на Італію вочевидь пов’язаний з тим, що в Чернівецькій області найвища в Україні частка романомовного населення (румун та молдован), чимало етнічних українців мають знайомих у Румунії та Молдові, мешканці яких раніше від українців почали активно мігрувати до Італії.

3. Галицько-Волинський – Волинська, Івано-Франківська, Львівська і Тернопільська області. Рівень участі населення працездатного віку у трудових міграціях удвічі вищий за загальнодержавний рівень, але вдвічі менший, ніж у Буковинському районі. На тлі інших районів тут спостерігається значно вищий рівень орієнтації на Польщу і підвищений – на Португалію, Іспанію та Італію при відносно низькому рівні орієнтації на країни СНД. Хоча район загалом забезпечує чверть усього обсягу українського заробітчанства, близько 3/4 усіх мігрантів до Польщі, половина мігруючих до Португалії та Іспанії і третина виїжджаючих до Італії походять з областей Галицько-Волинського району.

4. Західно-Центральний – Вінницька, Рівненська, Хмельницька та Черкаська області. Показник участі у трудових міграціях тут відповідає загальнодержавному рівню або вищий за нього. Структура мігрантів за потоками близька до загальних по Україні показників, зокрема у Російській Федерації та країнах СНД працює близько половини мігрантів. У Західно-Центральному та більш східних районах не спостерігається значних відмінностей між рівнями участі у трудових міграціях міських та сільських жителів: більш висока інтенсивність трудових міграцій сільського населення, що фіксується у цілому по Україні, забезпечується саме за рахунок Закарпатського, Буковинського та Галицько-Волинського районів.

5. Східно-Центральний – Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області та м. Київ. Це територіально найбільший район, що охоплює 11 з 27 регіонів України. Основні особливості трудоміграційної ситуації – помітно нижчий від загальнодержавного рівень участі населення працездатного віку у трудових міграціях і переважна орієнтація на Російську Федерацію (у півтора рази вища, ніж у середньому по країні).

6. Південний – АР Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області та м. Севастополь. У цілому по району рівень участі у трудових міграціях дещо вищий, ніж у Східно-Центральному районі, але помітно нижчий, ніж в інших п’яти районах. Порівняно з попереднім районом не так різко виражена орієнтація на роботу в Російській Федерації, натомість вищою є орієнтація на країни ЄС. Крім того, у Південному районі фіксується найвищий по Україні рівень орієнтації на країни Півдня, де найвищий ризик стати потерпілим від торгівлі людьми (згідно з даними медико-демографічного обстеження населення України 2007 р.).

7. Луганський. Включає однойменну область, основними особливостями якої є середня за мірками України у цілому і висока щодо попередніх двох районів інтенсивність трудових міграцій та різко виражена орієнтація на трудові поїздки до Російської Федерації. Неможливо виділити будь-яку іншу територіальну сукупність (регіон або групу суміжних регіонів), де б кількість трудових мігрантів була не меншою, а рівень орієнтації на Російську Федерацію – настільки ж великий, як на Луганщині.


---

Найстаріша прогнозовано Італія, а наймолодші "Інші країни" (тут я так підозрюю в основному США, Англія, Канада, Німеччина)






Наймолодші мігранти з півдня, центру і сходу, найстарші з заходу і півночі. Тут теж все в принципі закономірно.



Найбільш освічені трудові мігранти у "інших", а також у Іспанії та Італії, найменш освічені - в Угорщині та Чехії (тобто мігранти з Закарпаття).



Якщо відношення між міським і сільським населенням в Україні становить 68 на 32, то серед трудових мігрантів - 54 на 46. Найбільш міською є міграція у "інші" країни, найбільш сільською у Чехію.



При чому цікаво, що тільки на заході міграційна активність сільського населення є значно вищою ніж серед міського населення. У всіх інших регіонах відсоток трудових мігрантів з сіл і міст приблизно відповідає рівню урбанізації у цих регіонах. Але так як на захід приходиться більше половини всіх українських трудових мігрантів, то і в середньому по Україні міграційна активність селян виходить суттєво вищою. На захід приходиться 325 тис міських мігрантів і 522 тис. сільських мігрантів, тоді я на інші регіони 478 тис. міських і 151 тис. сільських.



Ще цікаво, що за самооцінкою частка бідних і багатих серед трудових мігрантів така ж як і в середньому по Україні.

У всіх країнах мігранти з заходу попереду, від 38% у Росії до 100% в Угорщині. Загалом майже 13% працездатного населення у західних областях є трудовими мігрантами. Правда і відмінності там великі, у Закарпатті не менше 20%, на Волині навряд чи більше 10%.



Тут центр і північ не зовсім зрозумілі. На заході понижена частка осіб з вищою освітою і підвищена з середньою, що пов'язано з підвищеною часткою сільських мігрантів і старшим їх віком.



У Росії, Чехії і Угорщині левова частка трудових мігрантів зайняті у будівництві, у Італії у домашньому господарстві. У Польщі і Іспанії основна спеціалізація сільське господарство.



По середньомісячному заробітку виділяються Італія та Іспанія. Відносно низький показник у Польщі легко пояснити (некваліфікована робота в сільському господарстві), а от як пояснити такий низький показник в Угорщині, де основна зайнятість у будівництві, не знаю. Якщо це не якась помилка в дослідженні. Відносно високий показник у Росії (середньоросійська зарплата на той час) пояснюється високою часткою зайнятих у будівництві і кваліфікованих роботах.



За статусом виділяються Чехія, Португалія та Іспанія, де більше половини мігрантів мають дозвіл на проживання та роботу, Росія та Угорщина, де у більшості мігрантів тимчасова реєстрація. У Польщі більшість працює без офіційного статусу.




Tags: 2008, economics, migration, tables, ukraine
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments